пошук

Водоплавний птах розміром з невелику гуску, помітно крупніша за більшість качок, окрім пухівки. Від червоношийої гагари у шлюбному оперенні відрізняється чорною плямою спереду на шиї, а також чорною з білою строкатістю спиною, в усі періоди року - злегка опуклим лобом; менша від полярної гагари і у шлюбному оперенні має сірі голову та задню частину шиї.

У дорослих птахів у шлюбному вбранні лоб, тім'я і задня частина шиї сірі; спина, поперек, надхвістя і плечі чорні, на плечах поперечні білі смуги; верхні покривні пера крил чорні, з білими цятками і металічним полиском; підборіддя і горло сірувато - чорні; велика видовжена прямокутна пляма на передній частині шиї і верх боків тулуба чорні; на боках шиї і вола чорні та білі вузькі поздовжні смуги; низ білий, з темною поперечною смугою на підхвісті; махові пера зверху і хвіст чорно - бурі; дзьоб і ноги чорні; райдужна оболонка ока червона; у позашлюбному вбранні верх чорно - бурий; щоки, передня частина шиї і низ білі; дзьоб сіруватий, на кінці темний. Молоді птахи подібний на дорослих у позашлюбному оперенні, але світліші.

Маса тіла: 1,5 - 3,4 кг. Довжина тіла:58 - 73 см. Розмах крил: 110 - 130 см.

Статус перебування в Україні: пролітний, зимуючий.

Статус в Україні згідно з класифікацією "Association of European Records and Rarities Committees": A - види, зареєстровані з 01.01.1950 по теперішній час.

Розповсюдження

Зустрічаються птахи на всій території України, але тільки під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості зимують біля узбереж Чорного і Азовського морів, а в теплі зими на незамерзаючих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тису. Невелика кількість бродячих особин трапляється і влітку на затоках Чорного моря. За даними цього сайту, бродячі особини влітку також можуть зустрічатися і на водоймах всередині країни. Під час перельотів тримаються великих річок, водосховищ, озер, де зустрічаються до самого льодостану восени і з'являються навесні, як тільки зійде лід.

Біологія

Весняна міграція чорношийої гагари на півдні країни починаєть в першій половині березня, на півночі країни - у другій половині березня. Основна частина птахів пролітає до кінця березня. В незначній кількості трапляється в квітні та на початку травня.

На місця гніздування гагари чорношиї прилітають наприкінці квітня - на початку червня. Гніздовими біотопами є солонуваті й прісні водойми - озера. У лісовій смузі селяться вони на озерах діаметром не менше 1 км з постійним рівнем води та не занадто витоптаними берегами; у лісотундрі та тундрі можуть гніздитися на озерах і менших діаметрів (від 150 м). Птахи є територіальними, проте на великих водоймах може гніздитися декілька пар, причому кожна з них охороняє свою акваторію. Присутність риби - основної їжі цих птахів - у місцях гніздування не обов'язкова. Гнізда будують на воді поблизу від берега або на низькому березі озера. Вибирають такі місця, щоб біля гнізда була глибина, яка б дозволяла птахові пірнути при загрозі. Охоче заселяють невеликі острівці, особливо якщо на них є бодай якась рослинність, хоча б у вигляді декількох пучків трави та пари кущів. Матеріалом для гнізда слугують відмерлі рослини, іноді його не вистилають, тоді воно має вигляд ямки. Дно гнізда (лоток) завжди вологе.

У кладці 1-3, здебільшого 2 яйця. Насиджують самець і самка впродовж 25 днів. Незабаром після вилуплення пташенята здатні плавати, проте ще не взмозі самостійно годуватися, тому батьки годують їх дрібною рибою. У вихованні пташенят приймають участь обоє батьків. Пташенята віком близько півтора місяця в серпні - вересні вже літають. У жовтні старі птахи починають повну післяшлюбну линьку.

Птахи, що не розмножуються, тримаються поодинці або невеликими групами на великих, богатих рибою водоймах, частіше за все на морі.

На осінньому перельоті перші гагари чорноволі в межах України з'являються у вересні. Максимум перельоту приходиться на середину - другу половину жовтня. Летять, як правило, зграйкам по 4-7 особин, зрідка поодинокі. Під час інтенсивного перельоту трапляються зграї до 350 птахів. Великі зграї найчастіше летять на висоті 150 - 300 м і тоді не дотримуються всіх поворотів русла річки. Невеличкі зграйки або поодинокі птахи летять низько над водою і дотримуються русла річки. Їх переліт має місцевий характер, а не політ на далеку відстань. Частину шляху на південь птахи можуть пропливати вниз за течією річок, виловлюючи по дорозі рибу. Відпочивають на воді в місцях, де тримаються інші водоплавні птахи (норці, лиски, качки).

Джерело информації

1. Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей / Птахи фауни України: польовий визначник. - К., 2002. - 416с.: іл. 1430 (іл. табл 195)

2. Л.О. Смогоржевський, Фауна України. В 40-а томах. Т.5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голенасті, фламінго., К.: Наукова думка, 1979.

3. Полный определитель птиц европейской части России / Под общей редакцией д.б.н. М.В. Калякина: В 3 частях - Издание исправленное и дополненное - Часть 1. - М.: ООО "Фитон XXI", 2014. - 268с.: ил.

Упорядник: Сімон А.О. Дата оновлення: 2016-08-24